призначати

призначати
(кошти для використання тощо) allot, (утримання) allowance, (ціну) put, (на посаду, для виконання обов'язків) assign, consign, (в т ч. на посаду) designate, (для певної мети) earmark, (в т. ч. ціну) fix, impose, (покарання тощо) inflict, (на посаду) install, instate, (спадкоємця) institute, mete out, mete, (на посаду тощо) nominate, (покарання) prescribe, (суд тощо на певну дату) schedule, set up, set

Українсько-англійський юридичний словник.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Look at other dictionaries:

  • призначати — а/єш і рідко призна/чувати, ую, уєш, недок., призна/чити, а/чу, а/чиш, док., перех. 1) Намічати віддати кому небудь щось. || Визначати, встановлювати кому небудь щось (зарплату, пенсію і т. ін.). || Приписувати кому небудь щось (ліки, лікувальні… …   Український тлумачний словник

  • призначати — I = призначити 1) (ціну за певний товар, якусь послугу тощо), просити, правити, заправляти, заправити; гилити (надто високу ціну) 2) (ліки, лікувальні процедури, режим), приписувати, приписати II ▶ див. визначати 1), призначити …   Словник синонімів української мови

  • призначати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • визначати — а/ю, а/єш і рідко визна/чувати, ую, уєш, недок., ви/значити, чу, чиш, док., перех. 1) Встановлювати, розпізнавати що небудь за певними ознаками. || Обчислюючи, вимірюючи і т. ін., знаходити певну величину, місце і т. ін. 2) Розкривати сутність… …   Український тлумачний словник

  • оцінювати — юю, юєш, недок., оціни/ти, оціню/, оці/ниш і оцінува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Призначати ціну чому небудь, визначати вартість чогось. •• Оці/нювати (оціни/ти, оцінува/ти) го/лову чию призначати винагороду за спіймання кого небудь. 2)… …   Український тлумачний словник

  • перепризначати — а/ю, а/єш, недок., перепризна/чити, а/чу, а/чиш, док. 1) Призначати щось або когось повторно, вдруге. 2) Звільняти когось з однієї посади і призначати на іншу …   Український тлумачний словник

  • приділяти — я/ю, я/єш, недок., приділи/ти, ділю/, ді/лиш, док., перех. 1) кому, чому, для кого – чого.Віддавати, присвячувати кому , чому небудь певний час. || тільки кому, чому. Надавати певне місце кому , чому небудь у розповіді, літературному творі і т.… …   Український тлумачний словник

  • переводити — I = перевести 1) (змінювати місце розташування когось / чогось), переміщати, переміщувати, перемістити; перебазовувати, перебазувати (на нову базу); відводити, відвести (про військові частини на нову позицію, у тил тощо); переганяти, перегонити,… …   Словник синонімів української мови

  • акредитувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) Давати кому небудь повноваження на одержання грошей або на проведення торговельних операцій. 2) дипл. Призначати кого небудь дипломатичним представником в іншій державі. 3) Надавати повноваження журналістам та… …   Український тлумачний словник

  • відкладати — а/ю, а/єш, недок., відкла/сти, аду/, аде/ш і діал. відложи/ти, ожу/, о/жиш, док., перех. 1) Класти що небудь у той або інший бік, окремо від когось – чогось. 2) Залишати, зберігати що небудь з певною метою. || Виділяти, призначати для чого небудь …   Український тлумачний словник

  • заміняти — I я/ю, я/єш і замі/нювати, юю, юєш, недок., заміни/ти, міню/, мі/ниш, док., перех. 1) що.Використовувати, вживати, ставити і т. ін. замість чого небудь щось інше. || Виявляти одні почуття, настрої і т. ін. замість інших. || кого. Замість одного… …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”